Рішення від 16 березня 2006 року N 313/3404 «Про продаж земельної ділянки ТОВ «УКРКАРГО» для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу по технічному обслуговуванню автомобілів на вул. Світлій, 3″

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
XII сесія IV скликання

РІШЕННЯ

від 16 березня 2006 року N 313/3404

Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «УКРКАРГО» для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу по технічному обслуговуванню автомобілів на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі м. Києва

Відповідно до ст. 128 Земельного кодексу України та рішення Київської міської ради від 14.03.2002 N 304/1738 «Про визначення тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві» Київська міська рада вирішила:

1. Погодити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі м. Києва (звіт додається).

2. Затвердити вартість земельної ділянки у розмірі 7430364,44 грн. (сім мільйонів чотириста тридцять тисяч триста шістдесят чотири гривні 44 копійки) на підставі експертної грошової оцінки (висновок експерта про ринкову вартість земельної ділянки від 14.07.2005).

3. Продати товариству з обмеженою відповідальністю «УКРКАРГО» земельну ділянку площею 1,1935 га за 7430364,44 грн. (сім мільйонів чотириста тридцять тисяч триста шістдесят чотири гривні 44 копійки) для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу по технічному обслуговуванню автомобілів на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі м. Києва, яка перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКАРГО» згідно з договором оренди земельної ділянки від 18.03.2005 N 63-6-00227.

4. Затвердити умови продажу товариству з обмеженою відповідальністю «УКРКАРГО» земельної ділянки на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі м. Києва (згідно з додатком).

5. Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації):

5.1. Забезпечити оформлення в двотижневий термін договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,1935 га на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі м. Києва за ціною та на умовах, визначених цим рішенням.

5.2. Після сплати повної вартості земельної ділянки оформити та видати товариству з обмеженою відповідальністю «УКРКАРГО» в установленому порядку державний акт на право власності на земельну ділянку.

6. Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРКАРГО»:

6.1. Укласти в двотижневий термін договір купівлі-продажу земельної ділянки.

6.2. Виконувати обов’язки власника земельної ділянки згідно з вимогами ст. 91 Земельного кодексу України.

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань землекористування.

Київський міський голова 

О. Омельченко

 

Додаток
до рішення Київської міської ради
від 16 березня 2006 р. N 313/3404

 

УМОВИ
продажу товариству з обмеженою відповідальністю «УКРКАРГО» земельної ділянки на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі м. Києва

1. Використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

2. Забезпечити вільний доступ до проданої земельної ділянки для контролю за дотриманням власником умов продажу земельної ділянки.

3. Питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 N 271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва» (із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від 12.02.2004 N 14/1223, від 28.12.2004 N 1051/2461 та від 27.12.2005 N 622/3083).

4. Виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 08.06.2004 N 19-4951, Київської міської санепідемстанції від 29.04.2004 N 3099, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 18.05.2004 N 08-8-20/2563, Головного управління промисловості, транспорту та зв’язку від 09.04.2004 N 045-924.

5. Зарахувати до сум, які покупець має сплатити за земельну ділянку, аванс у сумі 512221,76 (п’ятсот дванадцять тисяч двісті двадцять одна) грн. 76 коп., сплачений відповідно до угоди N 14 від 14.02.2005, що підтверджено платіжним дорученням. Решта вартості земельної ділянки у сумі 6918142,68 (шість мільйонів дев’ятсот вісімнадцять тисяч сто сорок дві) грн. 68 коп. сплачується протягом 10 банківських днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

6. За кожний день прострочення платежу сплачується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу.

Заступник міського голови —
секретар Київради


В. Яловий

http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/06F79CEBD6297DF4C22573C00053CFD3?OpenDocument

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
VIII сесія VI скликання

РІШЕННЯ

від 29 грудня 2011 року N 1060/7296

Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Укркарго» на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі м. Києва для будівництва житлового комплексу (зміна цільового призначення)

Розглянувши клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою товариству з обмеженою відповідальністю «Укркарго» (ідентифікаційний код 32526584) щодо відведення земельної ділянки на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі м. Києва та додані документи, враховуючи те, що зазначене місце розташування земельної ділянки не відповідає Генеральному плану розвитку міста Києва (лист Головного управління містобудування та архітектури від 13.10.2011 N 11560/0/18/27-11), керуючись статтями 9, 123, 124 Земельного кодексу України, пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Київська міська рада вирішила:

1. Відмовити у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Укркарго» на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі м. Києва орієнтовною площею 1,19 га в оренду на 15 років для будівництва житлового комплексу (зміна цільового призначення).

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури.

Київський міський голова

Л. Черновецький

http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/23E6F4B717AB32A3C22579B4006E04CE?OpenDocument

Державний герб України

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

УХВАЛА

  • 08 липня 2013 року                                                                                   Справа № 5011-51/6481-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Демидової А.М.,суддів:Мирошниченка С.В., Могил С.К., Плюшка І.А., Селіваненка В.П.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго»про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 22.01.2013у справі№ 5011-51/6481-2012за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго»пророзірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2012 (суддя -Пригунова А.Б.) позов про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.03.2005 № 63-6-00227 укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрКарго» та повернення земельної ділянки площею 1,1935 га (кадастровий номер 8000000000:90:173:0004) вартістю 14 188 143,00 грн., що розташована на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва задоволено; розірвано договір оренди земельної ділянки по вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва, укладений між Київською міською радою та відповідачем, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів 18.03.2005 за № 63-6-00227; зобов’язано відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1,1935 га (кадастровий номер 8000000000:90:173:0004) вартістю 14 188 143,00 грн. на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2013 у справі № 5011-51/6481-2012 постанову та рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркарго» звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України 22.01.2013 у справі № 5011-51/6481-2012, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 05.08.2008 у справі № 7/34пд, від 03.06.2010 у справі № 9/121-09, від 29.05.2012 у справі № 36/434-25/191, від 26.11.2008 у справі № 20/256-07/19/13 від 13.01.2011 у справі № 2-28/2676-2010, від 09.06.2011 у справі № 16/161-10-4774, від 10.07.2008 у справі № 2-8/15593-2007 та від 27.11.2007 у справі № 20/220-07, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статей 141, 143, 144 Земельного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 22.01.2013 у справі № 5011-51/6481-2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення позивачу, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про використання відповідачем земельної ділянки, що була предметом спірного договору оренди, не за цільовим призначенням, чим порушено істотні умови договору оренди; відповідачем не було доведено суду відсутності його вини у порушенні зобов’язань, обумовлених вищевказаним договором.

Водночас у постановах від 05.08.2008 у справі № 7/34пд, від 03.06.2010 у справі № 9/121-09, від 29.05.2012 у справі № 36/434-25/191, від 13.01.2011 у справі № 2-28/2676-2010, від 09.06.2011 у справі № 16/161-10-4774, від 10.07.2008 у справі № 2-8/15593-2007, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про розірвання договорів оренди земельних ділянок, виходячи при цьому із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що:

— міською радою (позивачем) було надано відповідачу відповідні земельні ділянки під будівництво та розміщення автомобільних газозаправних станцій і з цього приводу прийнято рішення, яке відповідно до статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій» є одночасно і дозволом ради на будівництво об’єкта; відповідач використовує відповідні земельні ділянки за цільовим призначенням та має відповідні дозволи на початок роботи автомобільних газозаправних пунктів; обладнання автомобільних газозаправних станцій, розташоване на спірних земельних ділянках, не відноситься до об’єктів містобудування, а є технологічним обладнанням; в спірних договорах оренди відсутня така підстава їх розірвання, як «відсутність дозволу на будівельні роботи» (у справі № 7/34пд).

— відповідач використовує земельні ділянки, передані в оренду відповідно до спірних договорів, за цільовим призначенням; — будівництво відповідає затвердженій проектно-технічній та дозвільній документації; — в діях відповідача відсутні порушення норм чинного законодавства при здійсненні такого будівництва; фактів порушення відповідачем умов спірних договорів та наявності підстав, визначених статтею 25 Закону України «Про оренду землі» та статями 141, 143, 144 Земельного кодексу України не встановлено, а позивачем зі свого боку не доведено здійснення визначеної статтею 144 вказаного Кодексу процедури (у справі № 9/121-09);

— позивачем не доведено нецільове використання відповідачем земельних ділянок, які є предметом спірних договорів оренди (у справах № 36/434-25/191, № 16/161-10/4774 та № 2-8/15593-2007).

У постанові від 13.01.2011 у справі № 2-28/2676-2010 суд касаційної інстанції підтримав висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання недійсним рішення відповідної міської ради про розірвання договору оренди землі, укладеного з позивачем, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обстави справи про ненадання міською радою доказів порушення позивачем земельного законодавства.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2007 у справі № 20/220-07, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. У зв’язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ2 ГПК України.

Колегією суддів не приймається до уваги в якості доказу неоднакового  застосування норм матеріального права постанова Вищого господарського суду України від 26.11.2008 у справі № 20/256-07/19/13, оскільки зазначена постанова була скасована постановою Верховного Суду України від 03.03.2009, а отже на даний час є нечинною, і на неї не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом   1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укркарго» у допуску справи № 5011-51/6481-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА. ДемидоваСудді:С. Мирошниченко С. Могил І. Плюшко В. Селіваненко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32476483

Державний герб України

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-11/4098-2012 17.07.12

За позовомІнспекції державного архітектурно-будівельного  контролю у місті Києві до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго»,   2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркаргобуд»прозобов’язання вчинити діїСудді  Смирнова Ю.М. -головуючий

                                                                    Бойко Р.В.

                                                                           Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача       Завгородня Н.В. -представник, Таранов Д.В. -головний державний інспекторвід відповідача-1  Крилов М.Д. -представник   від відповідача-2  не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного  контролю у місті Києві про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркаргобуд»знести недобудований об’єкт будівництва та привести земельну ділянку на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва до попереднього стану за власний рахунок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведення позивачем на підставі звернення Прокуратури міста Києва позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва було встановлено, що будівельні роботи з будівництва житлового комплексу виконуються без дозвільних документів та проектної документації, у зв’язку з чим позивач вказує на наявність підстав для зобов’язання відповідачів знести недобудований об’єкт будівництва та привести земельну ділянку до попереднього стану.

В судовому засіданні 25.06.2012 представником відповідача-1 подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судових рішень по адміністративним справам № 2а-6347/12/2670, № 2а-6344/12/2670 та № 2а-6346/12/2670.

Вказане клопотання судом відхиляється з підстав його необґрунтованості.

Відповідач-1 проти позову заперечує, вказуючи на те, що останній здійснює виключно підготовку будівельного майданчика до будівництва (крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень), що не передбачає проведення будівельних робіт.

Відповідач-2 явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача-2 про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача-2, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача-2.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

18.11.2011 головним державним інспектором Інспекційного відділу № 4 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Лисаком Сергієм Федоровичем на підставі звернення прокуратури міста Києва від 17.11.2011 № 07/1-934вих-11 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва, що підтверджується актом від 18.11.2011.

Замовником будівництва є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркарго»(відповідач-1), а підрядником -Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркаргобуд»(відповідач-2).

В ході проведення перевірки зафіксовано порушення норм ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ДБН А.З-1-5-96 «Організація будівельного виробництва», ДБН А.2.2.3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», а саме: на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі м. Києва виконуються будівельні роботи з будівництва житлового комплексу без дозвільних документів та проектної документації (проект виконання робіт, проект організації будівництва), немає належним чином оформлених актів прихованих робіт тощо.

02.12.2011 на підставі запиту прокуратури міста Києва від 23.11.2011 № 07/1-800вих-11 головним державним інспектором Інспекційного відділу № 4 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Лисаком Сергієм Федоровичем проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго», будівництво житлового комплексу за адресою вул. Світла, 3 у Дарницькому районі м. Києва. За результатами зазначеної перевірки встановлено подальше виконання будівельних робіт за вказаною адресою, а саме: влаштування фундаменту, будівництво підземної частини паркінгу. За результатами перевірки складено акт від 02.12.2011, в якому, в тому числі, зазначено, що під час перевірки документи, які надають право на виконання будівельних робіт Інспекції не надавались.

05.12.2011 Товариству з обмеженою відповідальністю «Укркарго»та Товариству з обмеженою відповідальністю «Укркаргобуд»видано приписи про зупинення виконання будівельних робіт та подальше знесення самочинного будівництва з приведенням земельної ділянки на вул. Світлій, 3 до попереднього стану. Вказані приписи були отримані відповідачами 12.12.2011 та 17.12.2011 відповідно, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

12.01.2012 головним державним інспектором Інспекційного відділу № 4 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Лисаком Сергієм Федоровичем проведено перевірку виконання умов наведених приписів, якою було встановлено, що приписи Інспекції від 05.12.2011 відповідачами не виконуються, що підтверджується актом перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 12.01.2012, у зв’язку з чим Інспекцією було повторно видано приписи з вимогою виконати вимоги попередніх приписів (які отримані відповідачами 18.01.2012 та 18.01.2012 згідно наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення поштового відправлення).

Спір у справі виник у зв’язку із невиконанням відповідачами у добровільному порядку вимог приписів Інспекції від 05.12.2011 та 12.01.2012, у зв’язку із чим позивач вказує на наявність підстав для зобов’язання відповідача знести недобудований об’єкт будівництва та привести земельну ділянку на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва до попереднього стану в судовому порядку.

За змістом п. 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 р. № 317 (надалі -«Положення»), основними завданнями інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі — державний архітектурно-будівельний контроль).

Відповідно до п.п. 6 п. 4 Положення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до покладених на них завдань проводять у встановленому порядку перевірки: відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт та іншої виконавчої документації; наявності у виконавця будівельних робіт у передбачених законодавством випадках сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції; додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Тобто, Інспекція є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування»при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Згідно із ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу (далі — інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об’єкта будівництва — щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт — щодо об’єктів будівництва, що належать до I — III категорій складності; видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт — щодо об’єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

З огляду на наведені норми вбачається, що для здійснення будівельних робіт законодавець встановлює обов’язковість наявності документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та затвердженої проектної документації.

Матеріалами справи (в тому числі, актом перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 12.01.2012) підтверджується здійснення відповідачами будівельних робіт за адресою: вул. Світла, 3 у Дарницькому районі міста Києва без документів, що надають право на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.04.2012, 16.05.2012, 28.05.2012, 29.05.2012, 25.06.2012 суд зобов’язував відповідачів надати оригінали та належним чином засвідчені копії всієї проектної та дозвільної документації, на підставі якої проводяться будівельні роботи з будівництва житлового комплексу на вул. Світлій, 3 в Дарницькому районі м. Києва.

Проте зазначених документів відповідачами надано не було.

Згідно із ч. 9 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Судом встановлено, що будівельні роботи з будівництва житлового комплексу на на вул. Світлій, 3 в Дарницькому районі м. Києва здійснювалися відповідачами за відсутності документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та проектної документації, а тому в силу положень ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України в даному випадку має місце здійснення самочинного будівництва.

У відповідності до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»у разі виявлення факту самочинного будівництва об’єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Приписами від 05.12.2011 та 12.01.2012 Інспекція вимагала від відповідачів зупинити виконання спірних будівельних робіт та усунути встановлені правопорушення згідно з діючим законодавством шляхом знесення недобудованої споруди торгівельного комплексу та приведення земельної ділянки у первісний стан.

Наявними в матеріалах справи актом перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 01.02.2012 підтверджується невиконання відповідачами вимог наведених приписів та існування самочинного будівництва.

Доводи відповідача-1 стосовно того, що ним здійснюється виключно підготовка будівельного майданчика до будівництва (крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень), що не передбачає проведення будівельних робіт, судом відхиляються з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 № 466, підготовчі роботи -роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки під забудову, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під’їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

До справи були долучені матеріали фотофіксацій, здійснених в рамках проведених Інспекцією перевірок, в тому числі фотокопії журналу бетонних робіт. З вказаного журналу вбачається, що на спірному об’єкті здійснювались, зокрема, роботи по влаштуванню фундаменту (бетонування фундаменту), бетонування чорнової підлоги паркінгу, бетонування стіни паркінгу тощо. Такого роду роботи під категорію підготовчих не підпадають, а за своєю сутністю є будівельними роботами.

Отже, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем відповідачами не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсацію витрат, пов’язаних з таким знесенням.

Судом встановлено, що відповідачами не було виконано приписів Інспекції 05.12.2011 та 12.01.2012 про зупинення виконання будівельних робіт та усунення встановлених правопорушень шляхом знесення недобудованої споруди торгівельного комплексу та приведення земельної ділянки у первісний стан.

За змістом ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов’язана відшкодувати витрати, пов’язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Тобто, законодавцем встановлено дві підстави, за наявності хоча б одної з яких, існують правові підстави для зобов’язання особи, що здійснила самочинне будівництво, здійснити його перебудову.

Суд відзначає, що саме по собі встановлення факту відсутності документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та проектної документації не є підставою для зобов’язання особи, що здійснила самочинне будівництво, здійснити його перебудову або знесення, однак відсутність таких документів є порушенням законодавства щодо порядку здійснення будівництва, з чим безпосередньо пов’язано дотримання будівельних норм і правил.

Таким чином, відповідачами при виконанні будівельних робіт на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва було допущено істотне порушення будівельних норм і правил, а тому настають правові наслідки передбачені ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Між тим, суд відзначає, що твердження позивача про відсутність у відповідача права користування земельною ділянкою, на якій ведеться будівництво, спростовуються поданим позивачем Договором оренди земельної ділянки від 15.03.2005. Проте, зазначене не спростовує встановлені вище обставини, в тому числі, факт допущення відповідачами  істотного порушення будівельних норм і правил.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідачів знести недобудований об’єкт будівництва та привести земельну ділянку на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва за власний рахунок до попереднього стану є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, у зв’язку із задоволенням позову, покладається на відповідачів відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркарго»(02121, м.Київ, вул. Світла, 3, ідентифікаційний код 32526584) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркаргобуд»(02121, м.Київ, вул. Світла, 3, ідентифікаційний код 37689368) знести недобудований об’єкт будівництва та привести земельну ділянку на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва за власний рахунок до попереднього стану.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго» (02121, м.Київ, вул. Світла, 3, ідентифікаційний код 32526584) на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного  контролю у місті Києві (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 3772089) 536 (п’ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркаргобуд»(02121, м.Київ, вул. Світла, 3, ідентифікаційний код 37689368) на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного  контролю у місті Києві (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 3772089) 536 (п’ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

                                                                                                Повне рішення складено 20.07.2012

 

СуддіЮ.М. Смирнова -головуючий   Р.В. Бойко   М.Є. Літвінова

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25382198

Державний герб України

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа №  5011-51/6481-2012 07.10.13

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго»

на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго»

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

Суддя: Пригунова А.Б.  

Представники:

від прокуратури: не з’явились

від стягувача: не з’явились

від боржника: Бичек В.А.

від Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.03.2005 р. № 63-6-00227 укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укркарго» та повернення земельної ділянки площею 1,1935 га (кадастровий номер 8000000000:90:173:0004) вартістю 14 188 143 грн., що розташована на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва. Позовні вимоги обґрунтовані використанням вищевказаної земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.06.2012 р. за участю представників сторін та прокурора, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. позов Заступника прокурора  міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено; розірвати договір оренди земельної ділянки вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укркарго» та зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів 18.03.2005 р. за № 63-6-00227; зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркарго» повернути Київській міській земельну ділянку площею 1,1935 га вартістю 14 188 143 грн. на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго» в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 146, 00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 р. рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. у справі № 5011-51/6481-2012 залишено без змін.

12.10.2012 р. Господарським судом міста Києва видано накази на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. у справі № 5011-51/6481-2012.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2013 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.201р р. у справі № 5011-51/6481-2012 залишено без змін.

09.08.2013 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго» надійшла скарга на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, у якій заявник просить скасувати постанову від 30.07.2013 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго» виконавчого збору в розмірі 1 418 814, 30 грн.

В обґрунтування своєї скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркарго» зазначає, що вищевказана постанова є незаконною, оскільки розмір виконавчого збору державним виконавцем встановлений у відсотковому відношенні до вартості земельної ділянки, яку боржник має повернути стягувачеві, що визначено для виконання рішення майнового характеру.

Нормативно обґрунтовуючи скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркарго» стверджує, що постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 30.07.2013 р. винесена всупереч ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 р. розгляд скарги № 5011-51/6481-2012 призначено у судовому засідання на 11.09.2013 р. за участю прокурора, представників сторін та Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві.

Розгляд скарги переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго» на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження — завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) — це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі відповідного наказу суду за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

За змістом ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений Законом України «Про виконавче провадження» для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника — фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника — юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічні положення закріплені в п. 4.16.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, у якому зазначається, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 3), стягується виконавчий збір у розмірі десяти відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Як встановлено ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру — у двомісячний строк.

Як вбачається за матеріалів справи, 08.11.2012 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.10.2012 р. № 5011-51/6481-2012  про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго» повернути Київській міській земельну ділянку площею 1,1935 га вартістю 14 188 143, 00 грн. на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва та надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Укркарго» до семи днів з дня відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання рішення суду.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркарго» попереджено про примусове виконання рішення суду, у разі ненадання документального підтвердження його добровільного виконання.

У подальшому Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго» з вимогою № 1108/2 від 01.06.2013 р. про надання у строк до 11.06.2013 р. документів на підтвердження виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.10.2012 р. № 5011-51/6481-2012 та попередив про штраф — у разі невиконання вимоги без поважних причин.

30.07.2013 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 418 814, 30 грн. відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з невиконанням відповідачем наказу у добровільному порядку.

За змістом рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. у справі № 5011-51/6481-2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркарго» зобов’язано повернути Київській міській раді  земельну ділянку площею 1,1935 га (кадастровий номер 8000000000:90:173:0004) вартістю 14 188 143 грн. на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва.

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

Згідно зі ст.ст. 179, 181 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Тож, з аналізу вищенаведених норм, випливає, що у разі примусового рішення про передачу стягувачу за виконавчим документом земельної ділянки, виконавчий збір стягується виходячи з вартості такої земельної ділянки.

Підсумовуючи вищенаведене, суд відзначає, що постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 30.07.2013 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго» виконавчого збору в розмірі 1 418 814, 30 грн. винесена у відповідності до ст. 28 Законом України «Про виконавче провадження» та п. 4.16.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, що у повній мірі спростовує доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго», викладені у скарзі, поданій до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

У відповідності до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов’язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов’язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

На підставі вищенаведеного, суд відмовляє у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго» у повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, —

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укркарго» у задоволенні скарги на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві повністю.

Дана ухвала підлягає оскарженню у порядку, встановленому чинним законодавством України.

      

          

                   Суддя                                                                Пригунова А.Б.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/34085768